Codein напиток Lean (лин) Тула

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ну, чуваки, сегодня вам реально жирная история, расскажу, как я закупился кодеином и чилланул в кино. Лето давно наступило, а я все на стафе, тусуюсь с опиухами и юзаю только крепкие штучки. В общем, решил я замутить такую закладку, чтобы ближе к выходным ощутить настоящий пруха. Да и снежок уже поднадоел, нужно что-то новенькое. Погнал я по своим связям, поспрашивал того, другого, и в итоге выяснил, что в эту субботу в кино будет жёлтый. Ах, как я обрадовался! Я всю неделю переживал, что на неделе не получится после покупки кодеина выбраться. В субботу даже немного спала, чтобы быть в форме. Проснулся с утра, и первое дело - открыл свой замотанный телефон, чтобы пробежаться по последним новостям соц. сетей. И понимаешь, это просто шок, что мои "друзья" начали шеймить меня в комментах под моим последним постом. Честно, нихрена не понимаю, почему они такие мудаки. Видимо, завидуют моей стафовой жизни. В общем, решил я забить на этих тупых шеймеров и сосредоточиться на главном - на моем плане. В моей голове была только одна мысль: как скорее достать кодеин и наконец-то почувствовать реальный пруха. Я собрался, надел свою любимую майку с ярким принтом и джинсы, где лет назад выжигал свежие дырки. Взял свою любимую кепку, на которую недаром написано "гопник", и пошел за своей долей удовольствия. Дорога была долгой, но я даже не заметил, как пролетело время. Наконец-то пришел к месту встречи. Там меня уже ждали ребята с настоящим кодеином. Бля, как я кайфовал, ощущая его запах и видя, как медленно текут прозрачные капли. Мы быстро сделали обмен, и я уже держал в руках свою долгожданную закладку. После того как я получил свой штучек, ребята предложили присоединиться к ним и запрыгать на трамплине. Но я отказался, ведь мое сердце уже билось только от одной мысли - о кино и прекрасном прухе, которое меня ожидает. Я поблагодарил ребят за снабжение и побежал в ближайший кинотеатр. Заглянул в сумочку, чтобы убедиться, что закладка там на месте. Уф, еще одно облегчение. Билет на "жёлтый" я приобрел за копейки, хоть название фильма и было неизвестно, но я был уверен, что пруха будет на высоте. Зал был почти пустой, но мне это не мешало. Я занял место, откуда было хорошо видно экран. Ленту прокрутили и я погрузился в мир кино. Стоит сказать, что смысл фильма я запутался, но неважно. Главное, что я мог наслаждаться полноценным прухой. Каждая сцена вызывала легкое головокружение, и я просто наслаждался этим ощущением. Фильм подходил к концу, и я заметил, что люди со стороны шепчутся и смотрят на меня. Но мне было все равно. Я продолжал сидеть и продолжать юзать свою закладку. Кино закончилось, и я покинул зал с чувством выполненного миссии. Шел домой, представляя, как недовольные взгляды окружающих тупых мэтов стали мне на руку. Я мог отдохнуть и насладиться своим прухой, а они, бедолаги, не знают, что такое настоящий жизнь. Наконец-то добрался до дома, и только тогда я осознал, что пробыл в кинотеатре больше шести часов. Бля, какая-то очень странная доля у меня получилась. Так что, чуваки, у меня неплохой выстрел получился. Кодеин и кино - лучшее сочетание. Хочешь почувствовать реальный пруха? Присоединяйся ко мне. У нас всегда классная закладка и настоящий стаф!